-
1 накладати покарання
exact punishment, impose a penalty, impose penalty, impose punishment, inflict penaltyУкраїнсько-англійський юридичний словник > накладати покарання
-
2 накладати
= наложити, накластиto lay, to put, to lay on; to imposeнакладати відбиток — to leave a mark on smb./smth., to have an effect on smb./smth.
накладати ембарго — to lay an embargo on, to place an embargo on
накладати заборону — to put/impose a ban (on); to put a veto ( upon); to veto
накладати лігатуру мед. — to ligate
накладати масло в діжечку — to pack butter in a tub, to tub butter
накладати обмеження (на) — to apply restriction, to impose/place a limit(ation) (on)
накладати покарання — to impose ( to set) a punishment ( upon); to inflict a penalty ( upon)
накладати резолюцію — to append one's decision, to append instructions (on)
накладати срібло — to coat with silver, to plate
накладати шар фарби — to lay (on) a coat of paint
накласти головою — to pay for smth. with one's life, to perish
-
3 накладати
( покарання тощо) give, (заборону, покарання тощо) impose, inflict, ( заборону тощо) place -
4 exact punishment
-
5 impose punishment
-
6 inflict penalty
накладати покарання; призначати штраф, накладати штраф ( або штрафну санкцію); присуджувати штрафну неустойку -
7 impose penalty
-
8 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
9 inflict
v1) завдавати (удару, болю)2) заподіювати (зло)3) накладати (кару)4) нав'язувати (погляди)* * *[in'flikt]v(on, upon)1) завдавати, наносити (удар, рану); завдавати, заподіювати (біль, страждання)3) нав'язувати ( погляд) -
10 exact
1) точний, абсолютно правильний, акуратний, пунктуальний; неухильний; суворий2) домагатися, вимагати наполегливо; стягувати, збирати; накладати ( покарання тощо); викликати (до суду); брати (вимагати) хабара•- exact a bribeexact position of each piece of evidence according to precise measurement — точне розташування кожного доказу у відповідності з вимірюваннями
- exact a confession
- exact a payment
- exact copy
- exact date
- exact definition
- exact discipline
- exact duties
- exact evidence
- exact information
- exact location
- exact money
- exact payment
- exact punishment
- exact ransom
- exact reproduction
- exact to a rule
- exact tribute -
11 give
давати, надавати; дарувати; виносити ( рішення); накладати ( покарання тощо)give a written undertaking not to leave one's permanent place of residence — давати підписку про невиїзд
give a written undertaking of non-divulgence — (of investigation materials, etc.) давати підписку про нерозголошення ( матеріалів слідства тощо)
give aid and comfort to a criminal — надавати допомогу злочинцю, допомагати (сприяти) злочинцю
give an order to halt before firing — віддавати наказ зупинитися перед тим, як буде зроблено постріл
give an order "to shoot and kill" — віддавати наказ про відкриття вогню на знищення
- give a broad interpretationgive self-incriminating evidence — давати свідчення проти самого себе, свідчити проти себе
- give a caution
- give a child up for adoption
- give a clearance
- give a false name
- give a guidance
- give a judgement
- give a judgment
- give a life sentence
- give a name
- give a reasoned opinion
- give a ruling
- give a sentence
- give a solid alibi
- give a tendentious appraisal
- give a term
- give a testimony
- give a ticket
- give a top-security clearance
- give a verdict
- give a wide interpretation
- give a written undertaking
- give access
- give advice
- give advice on legal matters
- give advisory opinion
- give aid
- give an engagement ring
- give an inside tip on the raid
- give an instruction
- give an opinion
- give authority
- give back
- give bail
- give birth
- give chase
- give chase to ones' automobile
- give color
- give confession
- give effect
- give equal rights
- give evidence
- give evidence under compulsion
- give false evidence
- give false testimony
- give forth
- give fresh evidence
- give further effect
- give ground
- give guidelines
- give guiding instructions
- give holiday without pay
- give in charge
- give in confidence
- give in evidence
- give in verdict
- give information to the police
- give instructions
- give jurisdiction
- give justification
- give latitude
- give law
- give law
- give laws
- give legal form
- give light weight
- give moral support
- give notice
- give offence
- give offense
- give official approval
- give one's fiat
- give one's name
- give one's name and address
- give one's surname and address
- give one's word
- give oneself out
- give oneself up
- give oneself up to the police
- give out
- give powers
- give preference
- give publicity
- give punishment
- give reasons
- give reasons for the decision
- give rise to a breach
- give rise to an action
- give sanction
- give sanctuary to hijackers
- give security
- give short measure
- give smb. his deserts
- give smb. her deserts
- give special consideration
- give testimony
- give the ballot
- give the benefit of the doubt
- give the court the discretion
- give the defendant a caution
- give the exclusive right
- give the floor
- give the force of an Act
- give the force of an law
- give the higher rank
- give the next rank
- give the requisite testimony
- give the right of abode
- give the vote
- give time
- give title
- give to the public
- give to the world
- give up
- give up a claim
- give up a right
- give up firearms
- give up guns
- give validity
- give wide discretion
- give witness
- give wound -
12 give
I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
13 inflict
[in'flikt]v(on, upon)1) завдавати, наносити (удар, рану); завдавати, заподіювати (біль, страждання)3) нав'язувати ( погляд) -
14 impose a penalty
-
15 ban
1) публічне повідомлення (оголошення); прокламація; проголошення поза законом; вигнання (як міра покарання); наказ; едикт; заборона; покарання; стягнення ( як вид покарання); штраф; територія, що користується привілеєм (навколо міста, монастиря тощо)2) забороняти, запроваджувати (накладати) заборону; відлучати; піддавати анафемі, накладати анафему•ban on the use of biological weapons — = ban on the use of biological chemical weapons заборона використання біологічної (хімічної) зброї
ban on the use of biological chemical weapons — = ban on the use of biological weapons
- ban a political partyban the legalization of illegal incomes — забороняти легалізацію незаконних прибутків; забороняти відмивання брудних коштів
- ban abortion
- ban censorship
- ban of the rule
- ban on a newspaper
- ban on arms export
- ban on export
- ban on exports
- ban on import
- ban on imports
- ban on political meetings
- ban on strikes
- ban on the censorship
- ban political activity
- ban political associations
- ban the use of nuclear weapons
- ban war propaganda -
16 discipline
1. n1) дисципліна, порядок2) дисциплінованість3) навчання, тренування4) дисципліна, галузь знань, справа5) покарання6) церк. єпитимія; покута7) бич, батіг2. v1) навчати, тренувати2) дисциплінувати3) карати; шмагати4) військ. піддавати дисциплінарному стягненню5) церк. накладати єпитимію6) бичувати* * *I n1) дисципліна, порядок2) дисциплінованість, дисципліна3) навчання, тренування; вiйcьк. муштра4) галузь знань, дисципліна; справа5) покарання; цepк. єпитимія, покута; умертвіння плоті; бич, батіг6) цepк. благочинняII v1) навчати, тренувати; вiйcьк. муштрувати2) дисциплінувати; встановлювати сувору дисципліну3) карати; пороти, сікти; вiйcьк. накладати дисциплінарне стягнення на; цepк. бичувати; умертвляти плоть; накладати єпитимію -
17 наказание
1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);3) стар. - наука, навчання (чого).* * *ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́нняв \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́
[вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким
су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим
теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння
-
18 lay
I1. n1) положення, розташування (чогось)2) напрям3) обриси (берега); рельєф4) мор. спуск (троса)5) розм. рід занять; фах, робота6) коротка пісенька (балада); короткий ліричний вірш7) спів пташкиto be in (good, full) lay — добре нестися (про курку)
2. adj1) світський, мирський; недуховний, нецерковний2) непрофесіональний3) карт. некозирнийlay figure — а) манекен; б) нереальний образ; в) нікчема
II1. v (past і p.p. laid)1) класти, покласти2) прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати3) лягати4) повалити; прибити, прим'яти (посіви)5) битися об заклад; пропонувати парі6) відбуватися7) вкривати, накривати, застилати8) накрити на стіл10) нестися, класти яйця13) надавати (значення)to lay an apprehension — заспокоїти, розвіяти побоювання
19) доводити до певного стану◊ to lay by the heels — а) закувати в кайдани, ув'язнити; б) позбавити свободи, можливості рухатися
◊ to lay flat — зрівняти із землею
◊ to lay hands on oneself — накласти на себе руки
◊ to lay heads together — радитися, обговорювати
◊ to lay one's plans bare — розкрити свої плани
◊ to lay one's skirt — давати відтяти свою голову; битися об заклад
◊ to lay smb. under a necessity — примушувати когось
◊ to lay smb. under obligation — зобов'язати когось
◊ to lay the land waste — спустошити країну
◊ to lay stomach for a while — підживитися
◊ to lay to rest — прилягти відпочити
◊ to lay smb. under contribution — накласти на когось контрибуцію
□ lay about: to lay about one — завдавати ударів направо й наліво
□ lay aside (by) — а) відкладати (убік); б) приберігати; відкладати; в) кидати, відмовлятися; г) виводити з ладу
□ lay back — відводити назад
□ lay down — а) класти, укладати; б) запасати і зберігати; в) відмовлятися (від посади); г) залишати (надію); д) складати (план); є) установлювати, затверджувати; є) платити за профане парі
□ lay in — відкладати про запас
□ lay off — а) скидати (одяг); б) відкладати (вбік); в) припиняти роботу; амер. звільняти робітників; г) амер. відпочивати
to lay off for a week — відпочити тиждень; д) амер. планувати, розмічати; є) розм. перестати чіплятися (набридати)
□ lay on — а) завдавати (ударів); нападати, накидатися; б) накладати (шар фарби); в) прокладати (труби); г) нагулювати (м'ясо); д) пускати собак по сліду
□ lay out — а) виймати, викладати, розкладати; б) збити з ніг, повалити, вивести з ладу; в) планувати, розмічати
□ lay over — а) покривати; обкладати; б) відкладати, відстрочувати
□ lay to — а) лягати в дрейф; б) навалюватися на весла
□ lay up — а) запасати, відкладати, накопичувати, нагромаджувати; б) виводити тимчасово з ладу
to lay up a ship for repairs — поставити корабель на ремонт; в) бути прикутим до ліжка
2. past від lie III* * *I [lei] n1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір3) коханка; коханець; злягання4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)5) c-г. несучість; яйцекладкаII [lei] v( laid)1) класти, покласти; лягати; класти певним чиномto lay the foundation — закласти фундамент; започаткувати
2) встановлювати; розробляти3) прокладати, закладати4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)15) вити, сукати ( канат)16) мop. прокладати ( курс)17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").III [lei] n IV [lei] ato lay heads together — радитися; обговорювати
1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сануV [lei] a VI [lei] past від lie IV -
19 penalty
n1) покарання, кара; стягненняdeath penalty — смертна кара, страта
maximum (minimum) penalty — максимальне (мінімальне) покарання
2) штраф3) спорт. штрафне очко; пенальтіpenalty bench — місце для усунених з поля гравців, штрафна лава
penalty goal — спорт. гол, забитий штрафним ударом
penalty timekeeper — спорт. лічильник штрафного часу
4) негативна сторона (чогось)penalty envelope — амер., розм. конверт для безплатного пересилання офіційної кореспонденції
* * *['penlti]n1) покарання, стягнення2) штрафmisconduct penalty — cпopт. видалення гравця з поля на десять хвилин
match penalty — cпopт. остаточне видалення гравця з поля; cпopт. штрафне очко, штрафний удар
3) негативна сторона ( чого-небудь) -
20 ban
I1. n1) заборонаto be under a ban — перебувати під забороною, бути забороненим
2) оголошення поза законом; вигнання3) церк. анафема, відлучення від церкви; прокляття4) осудження; негативне ставлення5) звернення, заклик6) pl оголошення осіб, які беруть шлюб2. v1) накладати заборону, забороняти2) церк. відлучати від церкви, накладати анафему3) розм. проклинати, сваритиIIn (pl bani)* * *I [bʒn] n1) заборона2) оголошення поза законом; вигнання ( як міра покарання)3) цepк. анафема, відлучення від церкви; прокляття; осуд, негативне ставлення; негативний вирок; неприйняття ( суспільством)4) icт. оголошення ( органів влади); звернення, заклик (пepeв. до зброї)5) pl заст. = bannsII [bʒn] v1) забороняти2) цepк. накладати анафему; відлучати від церкви; заст., дiaл. лаяти, проклинатиIII [bʒn] n; фр.; іст.2) вiйcьк. розряд ополчення ( у Франції е Німеччині)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
накладати покуту — і рідко покладати покуту Визначати покарання для каяника відповідно до тяжкості скоєних ним гріхів … Словник церковно-обрядової термінології
карати — I (кого накладати кару, здійснювати покарання за щось), розправлятися, розправитися (з ким); провчати, пров[у]чити, нав[у]чати, нав[у]чити (здійснювати покарання для науки комусь); латати (б ючи); шомполувати (б ючи шомполами) II ▶ див. мучити,… … Словник синонімів української мови
карати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Завдавати кари, накладати кару, покарання за що небудь. 2) Завдавати мук, тортур; мучити … Український тлумачний словник
табу — невідм., с. У первісних племен і народів – релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за упередженими уявленнями людей, неминуче спричиняє тяжке покарання. || перен. Взагалі яка небудь заборона. Накладати табу … Український тлумачний словник
штрафувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. || Карати за невиконання чого небудь, порушення умов, правил гри, етикету тощо … Український тлумачний словник